Витіснення — це коли є конфлікт, але ви вдаєте, ніби нічого не відбувається. Хороша стратегія лише на перший погляд. Так, дійсно, це сприяє тому, що ви уникатимете конфліктних ситуацій. Але в той же час ви постійно зраджуватимете себе і свої почуття, що рано чи пізно призведе вас до неврозів і до психосоматичних проявів, тобто до хвороб. Та й стан апатії та депресії при використанні такої стратегії вам гарантовано. Це перший момент. А другий момент — це те, що людина, яка знаходиться поряд з вами, абсолютно усвідомлює, що поводиться неадекватно. І бачачи, що ви дозволяєте йому таку неадекватну поведінку, рано чи пізно вона посилюватиме тиск на вас. І настане такий момент, коли ви просто вже не зможете терпіти далі. Тобто витіснення вже не допоможе, і ви будете змушені гостро реагувати на ситуацію.

Ви можете сказати: компроміс — це ж прекрасно. Я з вами трохи посперечаюся. Давайте спробуємо розібратися, що таке компроміс. Компроміс — це часткове задоволення потреби або запиту одного з партнерів. Уявляєте? Не повне задоволення, а часткове. Тобто відчуття повноти вирішеного питання не існує. Це приблизно так: не тобі і не мені, а щось посередині, тобто і ви не задоволені на 100%, і ваш партнер. Коли ми стикаємося у якомусь спорі, з’ясуванні стосунків і приходимо до компромісної тактики, компромісного рішення, де немає повного задоволення потреби, це небезпечно. Тому що у нас залишається легке відчуття голоду і самообману, при якому накопичена образа за неповне задоволення вашої потреби або вашого запиту обов’язково вистрілить десь в іншому місці. Тобто конфлікт-агент просто-напросто буде переміщатися у поле вашого простору, і ви будете намагатися це компенсувати, а в іншому місці десь будете більш вимогливі або більш агресивні до свого партнера. Ви все одно намагатиметесь взяти те, чого вам бракувало, так влаштована людина. Тому компроміс це гарно, лише у випадку повного задоволення запиту. Це досить складно, і для того, щоб до цього прийти шляхом компромісних домовленостей, потрібно дійсно володіти мудрістю і високим рівнем дипломатичності. Ну і, звичайно, дуже добре розбиратися у своїх бажаннях і емоціях.

Це коли ви створюєте конфліктну ситуацію для того, щоби знищити свого опонента. Жодних послаблень, жодних домовленостей, жодного компромісу. Загалом нічого. Ніякого витіснення, жодного уникнення вирішення питання. Простіше кажучи, цю стратегію можна назвати: «наздогнати та знищити». При використанні такої стратегії є лише переможець і той, хто програв. Ну і, самі розумієте, про жодні стосунки після реалізації такої стратегії мови бути не може. Тому що один із вас по-любому «помер».

Це моя улюблена стратегія. Співпраця починається так: два партнери, у яких виник конфлікт, сідають один навпроти одного і кажуть: «А давай домовлятися». “Домовлятися” – це означає, що має місце повне задоволення і вашого запиту, і запиту вашого партнера. Це стосується і бізнесу та особистої сфери. І коли присутня співпраця та присутні домовленості, то повноцінними у відносинах почуваються обидва партнери. Вони розуміють і усвідомлюють, що їхні почуття, емоції та цінності, бажання, потреби все це цінно і важливо для обох. Тому співпраця — це найефективніший із видів стратегій у конфліктній ситуації, у вирішенні будь-якого питання, у будь-якій сфері вашого життя. Коли конфлікт закінчується за такою формулою: «переможець дорівнює переможцю».

Конфлікти в нашому житті неминучі, але вони не повинні бути руйнівними. Вони можуть стати джерелом важливих уроків і стимулом для розвитку. Вміння ефективно керувати конфліктами та обирати відповідні стратегії для їх вирішення — це шлях до міцніших і здоровіших стосунків як у особистому житті, так і в робочій сфері.

Тож конфліктуйте грамотно!

Більше інформації на цю та інші теми читайте у моїх статтях на сайті у розділі «Блог».