Депресія ламає людські життя. У нашому світі депресія зустрічається дуже часто, тому важливо знати її симптоми. Депресія – 4-та за поширеністю причина непрацездатності. За ступенем поширеності вона дуже близька до ожиріння та цукрового діабету. Депресія має дві важливі складові, про які потрібно знати, щоб мати можливість з нею боротися: психологічна складова та біологічна. І важливо враховувати обидві. Депресія має багато «обличчів», але ми подивимося в цій статті на найпоширеніші.

Повсякденна (побутова) депресія: коли ви прочитали або почули погані новини, зламалася машина, накричав начальник на роботі, подзвонила вчителька зі школи — депресія на день вам забезпечена. Такі маленькі депресії ми переживаємо майже щодня, і це невід’ємна частина нашого життя.

Ситуативна депресія — депресивний розлад, який спричинений сильним стресом. Якщо з вами трапляється справжня біда: вас звільнили з роботи, і ви не можете знайти нову, ви втратили когось із значущих для вас людей, ви відчуваєте спустошення досить тривалий час (від кількох тижнів до кількох місяців). Однак у результаті цей стан у будь-якому випадку минає, і у вас є можливість повернутися до нормального життя.

Глибока депресія – клінічна депресія – це коли ви живете з постійним відчуттям, ніби вас переїхав асфальтоукладальник. Після серйозної життєвої втрати або травми ви входите до депресивного емоційного стану. І вийти з цього стану самостійно вже неможливо.

Важливо знати, що важка депресія це не просто поганий настрій. Це процес біохімічного розладу, в результаті якого людина не може насолоджуватися світанком.

Її головний симптом — неможливість отримати насолоду від життя. І називається це ангедонія. Це дуже підступне захворювання.

Біологічні причини депресії не менш серйозні, ніж діабет. І в цій ситуації зазвичай ніхто не говорить хворому на діабет першого типу: «А ну, кидай скиглити про свій інсулін». А людям, які перебувають у депресії, так кажуть майже завжди. Як виглядає тяжка депресія? Насамперед, при серйозному біохімічному розладі у людей починаються систематичні проблеми зі сном. Також для депресії характерне зниження або повна відсутність апетиту та посилення вироблення адреналіну. Зовні людина, яка перебуває у глибокій депресії, дуже схожа на «овоч», яка безсило весь день лежить на ліжку. Але насправді все зовсім не так, як ви бачите це зовні. При глибокій депресії організм впадає в сильний емоційний стрес і змушений видавати назовні гіпертрофовану реакцію. І при цьому людина дійсно не має сил поворухнути пальцем.

Якщо описувати важку депресію з погляду біохімічного процесу, у людському мозку є різні хімічні речовини, які називаються нейромедіаторами, головною функцією яких є передача сигналів між нашими нервовими клітинами. Це серотонін, дофамін та норадреналін, які впливають на емоції людини, її настрій та почуття задоволення та насолоди. Коли настає депресія, баланс цих речовин порушується, і ми втрачаємо можливість відчувати радість. Позитивні сигнали перестають досягати пункту призначення. Тому так важливо діагностувати депресію вчасно та підібрати правильні антидепресанти. І не варто боятися їх. У випадку депресії антидепресанти — це не вороги, а порятунок.

Але не варто розраховувати лише на антидепресанти. Тому що, як ми вже говорили, ця хвороба має два аспекти: біологічний і психологічний. І в більшості випадків одних лише антидепресантів недостатньо для того, щоб радикально виправити ситуацію.

То що ж із психологічного боку? У цьому плані важливу роль свого часу відіграв Зігмунд Фрейд. Він провів велику роботу, намагаючись зрозуміти, чим відрізняються одні люди, які переживають депресію і отримують можливість жити якісним життям далі, від інших людей, які ламаються під її тяжкістю.

У ті часи, коли Фрейд проводив свої дослідження, депресію, з якої люди вміли вийти, називали скорботою. А депресію, з якої людині не вдавалося вийти, називали меланхолією. За думкою Фрейда, коли ви щось або когось втратили, ви втратили те, що любили і що було для вас цінним. Що ж відбувається далі? Далі люди схильні концентрувати свою любов на почутті втрати. Вони горюють і сумують, і через деякий час повертаються до нормального емоційного життя. За думкою Фрейда, меланхолія виникає у тих людей, які не можуть відсунути негативні почуття на другий план. І коли так відбувається, людина занурюється з головою в ці почуття: кохання, ненависть, насолода, біль, жаль, гнів тощо. Якщо починається меланхолія, то, по-перше, ви когось втратили, по-друге, ви прогаяли всі свої можливості налагодити з цією людиною стосунки. І на цьому місці з’являється почуття провини і самознищення. Звідси випливає, що депресія — це агресія, спрямована на себе. Бо після втрати вам ні з ким більше сперечатися. Людина, яку ви любили найбільше на світі або ненавиділи, пішла. І разом з ним пішла можливість сказати те, що мали і не встигли, пішла можливість достукатися до цієї людини, і вона вас вже не зможе почути. Усе, що залишається можливим, — це тримати всі ці почуття всередині себе. Звідси з’являється агресія, спрямована на себе (аутоагресія). І, звичайно, за таких емоцій не вдається насолоджуватися життям: вас накривають гормони стресу, психомоторна загальмованість і відсутність бажання ворушитися і взагалі виповзати зі свого ліжка. Тому ефективне лікування депресії має йти одночасно на двох фронтах — психологічному та біологічному.

Як висновок можу сказати, що найголовніше – це не соромитися своєї депресії, тому що депресія – це хвороба, і повірте, від неї страждаєте не тільки ви. Визнати це не страшно і не соромно. І якщо раптом ви помітили у себе або у когось із близьких симптоми, описані в цій статті, — не соромтеся звернутися за допомогою до психіатра і психолога. Це ваш шанс перемогти цю хворобу та повернути у своє життя радість та щастя.

Більше інформації на цю та інші теми читайте у моїх статтях на сайті у розділі «Блог».

Ваш бізнес-психолог,

Наталія Макарчук.